Життя — вічний вокзал, де розлучаються, зустрічаються, плачуть і радіють. І сьогодні ми з вами — на вокзалі прощання, прощання з початковою школою.На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки. Час летить невблаганно і змінює усе, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Усе має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак нинішній день проводить невидиму межу між дитинством та юністю.
А як хотілося б повернутись назад, і прожити ці роки знову із своїми дітьми, хвилюватись під час контрольної роботи коли вони пишуть, підказувати приклади та задачі, брати участь у виступах, піти на екскурсію та відпочити просто у дружньому колі між дітьми.
            Ось і минули ці чотири роки навчання. Жаль розлучатися з вами мої любі, дорогі та найкращі діти. За ці роки - ми добре пізнали один одного. Разом ми переживали і біль, і радість, хороший настрій і життєві труднощі. Нехай щастить вам завжди і усюди!А як хотілося б повернутись назад, і прожити ці роки знову із своїми дітьми, хвилюватись під час контрольної роботи коли вони пишуть, підказувати приклади та задачі, брати участь у виступах, піти на екскурсію та відпочити просто у дружньому колі між дітьми.           Ось і минули ці чотири роки навчання. Жаль розлучатися з вами мої любі, дорогі та найкращі діти. За ці роки - ми добре пізнали один одного. Разом ми переживали і біль, і радість, хороший настрій і життєві труднощі. Нехай щастить вам завжди і усюди!